-
1 документ про звільнення
(в т. ч. речі від обтяження) deed of releaseУкраїнсько-англійський юридичний словник > документ про звільнення
-
2 заява про відмову
( від речі тощо) declaration of abandonmentУкраїнсько-англійський юридичний словник > заява про відмову
-
3 угода про продаж
( майбутньої речі) contract to sell, agreement to sell -
4 обшарпатися
( про речі) to fray, to get worn; ( про людину) to become shabby -
5 порудіти
( про тварин) to turn ( to become) reddish ( rust-coloured); ( про речі) to become rusty -
6 пошарпатися
( про речі) to fray, to become frayed, to get worn -
7 скупчений
(про речі, людей) boxed up, close-packed, huddled together -
8 Пірс, Чарлз Сандерс
Пірс, Чарлз Сандерс (1839, Кембридж - 1914) - амер. філософ, логік, природознавець; засновник прагматизму. Визначальне місце у філософському вченні П. посідає проблематика наукового методу, який дозволяє отримати знання про "справжній" стан речей, про "реальність", з якою мають узгоджуватися людські поняття і судження. На думку П., запропонований ним прагматичний метод не є ані метафізичною доктриною, ані спробою визначити будь-яку істину про предмет. Його ефективність вбачається у поєднанні філософських і власне наукових (математика, логіка) засобів дослідження. Центральний пункт епістемологічної системи П. становить концепція пізнавального процесу - перетворення "сумнівного уявлення" про речі і пов'язаної з ним проблематичної ситуації на "вірування", тобто на визнанні знання. Істина, за П., є узгодженням абстрактного твердження з ідеальною межею, до якої можуть привести судження вчених унаслідок нескінченних досліджень. Епістемологія П. - органічна частина його прагматичного методу: поняття про об'єкт забезпечується розглядом всіх практичних наслідків, що випливають із дій з цим об'єктом. Крім того, прагматичний аспект епістемології П. охоплював специфічне розуміння впливу персональної людської ситуації на перебіг та результати наукового дослідження (див. фаллібілізм). Т. зв. "принцип Пірса", який наголошує на "включенні розуму" у практичну діяльність - кредо прагматизму, що зумовлює синтетичність прагматистської установки, її гнучку праксеологічність. Першоосновою буття як такого, згідно з П., виступає "Космічна Свідомість", яка еволюційним способом реалізує свої інтенції ("персоніфікується") у певній "досконалій, раціональній і симетричній системі", у надрах якої у нескінченно віддаленому майбутньому має відбутися "кристалізація свідомості". Сформульовані П. концепти у галузі методології науки, логіки, семіотики, соціогуманітарного знання зумовили подальшу розробку проблематики прагматизму у XX ст. (неопрагматизм), стимулювали теоретичні ініціативи філософів (Патнем, Девідсон, Реслер, Рорті), які багато у чому повертаються до первісної трактовки прагматизму як широкої доктрини, яка має не лише методологічне, а й світоглядне, соціальне значення.[br]Осн. тв.: "Зібрання статей". Т. 1 - 6 (1931 - 1935), Т. 7 - 8 (1958); "Листи до леді Велбі" (1953). -
9 Козельський, Яків Павлович
Козельський, Яків Павлович (1728, с. Келеберда, Черкащина - 1795) - укр. філософ-просвітник. Навчався в КМА (1744 - 1750), в Петербурзькій академічній гімназії та ун-ті; перебував на військовій службі, викладав у артилерійському інженерному корпусі; служив у Сенаті. В 1770 - 1780 рр. - в Малоросійській колегії в м. Глухові. Проблеми теоретичної філософії розглядаються ним на ґрунті філософії Вольфа, питання ж соціальної філософії та моралі аналізуються під впливом Руссо, Монтеск'є, Гельвеція. Філософія, за К., це "генеральне пізнання про речі і справи людські"; вона узагальнює результати пізнання, одержані конкретними науками, не збігаючись разом з тим із жодною з них. Звертаючись до природного плину речей, філософія відрізняється також від теології, спрямованої на справи Божі. Філософія розподіляється на теоретичну і практичну. Якщо практична філософія містить виклад правил доброчесності, за якими людина повинна діяти, то теоретична філософія спрямована на вивчення істин, на яких ця доброчесність ґрунтується. Теоретична філософія складається: з логіки, що своїм предметом має три "сили" душі - здатність утворювати поняття, судження та умовивід, які слугують досягненню істини; з метафізики, до якої входять онтологія - наука "про річ та її причинності", психологія - наука про дух, чи про душу. Дух, або душа, на відміну від матеріальних речей, характеризуються притаманною їм волею і розумом. Дух буває "конечний" - це людська душа, і "нескінченний" - це Бог. В основу соціальної філософії покладено ідеї "природного права" та "суспільної угоди", які розробляються в межах практичної філософії (юриспруденція і право). Практична філософія покликана обґрунтувати шляхи досягнення форм правління, якими, на думку К., є республіка, де править виборний сенат, та конституційна монархія. Досягти справедливого стану можливо - у відповідності з духом просвітницької програми - через поширення освіти і виховання (універсального засобу для подолання різних вад і конфліктів у суспільстві). З цим, зокрема, пов'язані педагогічні ідеї К., що стосуються поєднання теорії з практикою в процесі навчання. їх обґрунтування та виклад здійснено в підручниках "Арифметичні твердження" та "Механічні твердження" (1764).Філософський енциклопедичний словник > Козельський, Яків Павлович
-
10 валятися
1) ( про людину) to lie; ( байдикувати) to loll about; ( кататися) to roll2) ( про речі) to be in a litterвалятися в ногах у когось — to face down at smb.'s feet
-
11 поміщатися
= поміститися1) to lodge; to be accommodated ( located) -
12 пропливати
= пропливти, проплисти -
13 старовина
-
14 старий
qart (про людину); eski (про речі); Старий Заповіт – Ahdi Atik -
15 відслужувати
= відслужити1) ( прослужити якийсь час) to serve; ( відбути свій строк) to serve out one's time2) ( про речі) to be worn out -
16 загубитися
to be lost ( mislaid); ( про речі) to get lost; ( зникати) to disappear -
17 провалятися
(на ліжку, на канапі) to loll; ( про речі) to be in a litter -
18 розкладатися
I = розкластися1) to decay, to rot, to putrefy; ( на складові частини) to decompose, to dissolve, to disintegrate2) to become corrupted; to get corrupted ( demoralized)II( про речі) to unpack -
19 старіння
с2) (про речі, слова) becoming ( growing) old-fashioned (obsolete, antiquated) -
20 старішати
См. также в других словарях:
надходити — I = надійти (про речі, крам, кошти, кореспонденцію тощо), приходити, прийти, прибувати, прибути; доправлятися, доправитися (перев. про речі) II ▶ див. наближатися 3), підходити I, починатися I … Словник синонімів української мови
солідний — а, е. 1) Добре зроблений, міцний. 2) Який відзначається поважністю, серйозністю (про людину); статечний. || Характерний для такої людини, власт. їй. || Який справляє позитивне, вигідне враження (про речі). 3) Який добре зарекомендував себе,… … Український тлумачний словник
прибувати — а/ю, а/єш, недок., прибу/ти, у/ду, у/деш, док. 1) Приходити, приїжджати і т. ін. куди небудь, до кого небудь. || З являтися до кого небудь з якоїсь нагоди (звичайно про гостей). || Приїжджати, надходити, з являтися до когось, куди небудь (на… … Український тлумачний словник
старий — I 1) (який прожив багато років), похилий; перестарілий, перестаркуватий, старкуватий (дуже старий / старіший, ніж треба для чого н.); старезний (який дожив до глибокої старости) 2) ім. (чоловік, що прожив багато років), дід, старець, стариган(ь) … Словник синонімів української мови
штучний — I а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. штука I 1)); якого не важать і не відміряють. Штучні товари. || Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці. II а, е. 1) Зробл. рукою людини. || Схожий на справжній (про … Український тлумачний словник
гостинний — а, е. Який любить приймати і частувати гостей. || Який виявляє гостинність. || перен. Про речі та предмети, пов язані з прийманням гостей … Український тлумачний словник
горезвісний — (який має лиху славу), сумнозвісний; сакраментальний (про речі, явища тощо) Пор. відомий 1) … Словник синонімів української мови
служити — I (бути на послугах; виконувати обов язки слуги), прислужувати, прислуговувати; слугувати (зазв. про речі тощо) II ▶ див. відправляти, працювати 2) … Словник синонімів української мови
поневератися — верамся, рашся, Ол. 1. Валятися (про речі). 2. Поневірятися, тинятися, терпіти труднощі, зазнавати мук … Словник лемківскої говірки
ПОЧЕСАТЬ ЯЗЫК — 1. ЧЕСА/ТЬ/ПОЧЕСА/ТЬ ЯЗЫ/К <ЯЗЫКИ/, ЯЗЫКО/М> <ТРЕПА/ТЬ/ПОТРЕПА/ТЬ ЯЗЫКО/М> кто Заниматься пустой, бесцельной болтовнёй, пу … Фразеологический словарь русского языка
ПОЧЕСАТЬ ЯЗЫКАМИ — 1. ЧЕСА/ТЬ/ПОЧЕСА/ТЬ ЯЗЫ/К <ЯЗЫКИ/, ЯЗЫКО/М> <ТРЕПА/ТЬ/ПОТРЕПА/ТЬ ЯЗЫКО/М> кто Заниматься пустой, бесцельной болтовнёй, пу … Фразеологический словарь русского языка